Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

НАКАЗ

"Про організацію роботи  з превентивного виховання щодо булінгу (цькуванню)

в КПНЗ «ЦТКЕУМ Інгулецького району » КМР у 2022/2023  навчальному році"

Наказ по КПНЗ "ЦТКЕУМ Інгулецького району" КМР № 44_від _30.08.2022 року

ПЛАН ЗАХОДІВ

спрямованих  на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладі освіти  на 2023-2024 навчальний рік, затверджений наказом по КПНЗ "ЦТКЕУМ Інгулецького району" КМР № 46 від  01.09.2023 року (додаток 1)

/План заходів спрямованих га запобігання та протидію булінгу /цькуванню/ в закладі освіти/ 

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ

(З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) 

ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 затверджений наказом по КПНЗ "ЦТКЕУМ Інгулецького району" КМР  № 46 від  01.09.2023 року  (додаток 2)

/Порядок подання та розгляду (з дотриманняи конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ

НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

В ЗАКЛАДІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО ВИПАДКІВ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

 затверджений наказом по КПНЗ "ЦТКЕУМ Інгулецького району" КМР № 46 від  01.9.2023 року(додаток 3)

/Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу  (цькування) 

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО БУЛІНГ /ЗАВАНТАЖИТИ/zayava.pdf

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном «боулінг», пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,  – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Форми та види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

• образливі жести або дії, наприклад, плювки;

• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;

• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу:  

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

• Вони не беруть участь у спільній діяльності, соціальних заходах.

• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 

• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістично пояснити.

• Може почати говорити про те, що  кине навчання, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, не ведеться переписка у соцмережах, похід до  навчального закладу і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

• Бажання іти до  навчального закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Психологи визначають декілька основних причин:

• Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

• Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

• Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Що робити батькам:

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

• Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

• Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

• Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Що робити педагогам:

Завдання педагогів  - відслідковувати ситуацію. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.  Перед початком занять  попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли  педагог  проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім. Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто є жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ!!!

Відеоролик "Stop Sexting"

Матеріали  інформаційно-просвітницьких заходів з протидії булінгу з використанням інформаційно-комунікайних технологій  

https://stop-sexting.in.ua/category/materials/

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби

Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти

Кодекс безпечного освітнього середовища

Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації» 

Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»

Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» 

БЕЗПЕЧНА ШКОЛА - НІК ВУЙЧИЧ (ВІДЕО)

https://www.youtube.com/watch?v=_5XARbA04-I 

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ